Рівноправ’я, яке так і не настало: чому жінки досі тягнуть усе на собі

Коли жінки боролися за свої права, вони прагнули свободи, можливостей і поваги. Але щось пішло не так. Замість рівноправ’я ми часто бачимо ситуацію, коли жінка не тільки заробляє на життя, а й продовжує виконувати всі домашні обов’язки, виховувати дітей самостійно і справлятися з труднощами без жодної підтримки. Це і є рівність?

І ось у відповідь на скарги жінок з’являється класична фраза: «А чого ви хотіли? Самі цього добивалися!» Але давайте розберемося: чи справді жінки отримали те, до чого прагнули? Чи це просто чергова маніпуляція?

Погроза перша: «Тепер усе сама, сама!»

Одна з найпопулярніших погроз, яку чоловіки нібито висувають жінкам, звучить так: «Хотіли незалежності? Тепер тягніть усе самі!» Але є один нюанс: більшість жінок і раніше робили все самі! Жінка йде від чоловіка, який пиячив, не працював, не допомагав із дітьми – і чує: «Тепер тобі доведеться справлятися самій!» Але що змінилося? Вона і раніше все робила сама. То хто кого тут лякає?

Справжнє рівноправ’я – це коли партнери розподіляють відповідальність порівну. А коли жінка і до розлучення робила все самостійно, а після розриву просто позбавилася додаткового вантажу у вигляді проблемного чоловіка – це не втрата підтримки, а звільнення від непотрібного тягаря.

Погроза друга: «Тоді плати за себе сама!»

Ще один улюблений аргумент – сумнозвісна чашка кави. Вже скільки років тривають суперечки про те, хто повинен платити в кафе, і чому жінки тепер зобов’язані оплачувати себе самі. Але давайте будемо чесними: проблема не в грошах. Чоловік, якому справді цікава жінка, який хоче проявити турботу, не буде сперечатися про рахунки. А якщо відносини зводяться до питання «Хто має заплатити 100 гривень за лате?», можливо, проблема значно глибша?

Фінансова незалежність не означає, що жінка відмовляється від залицянь. Це означає, що тепер вибір за нею – приймати турботу чи ні. Якщо чоловік хоче проявити увагу, він це зробить. Якщо ж він влаштовує торги за кожну копійку – що ж, це його право. Але очікувати подяки за оплачений капучино – як мінімум, смішно.

Погроза третя: «Я взагалі тоді не буду одружуватися!»

І, звичайно, фінальний аргумент: «От тоді взагалі ніхто не захоче одружуватися!» Прекрасно! Але проблема в тому, що дедалі більше жінок уже давно не вважають шлюб головною метою життя. Сучасна жінка може побудувати кар’єру, подорожувати, забезпечувати себе і займатися тим, що їй подобається – і без офіційного шлюбу. Якщо чоловік не готовий вкладатися у стосунки, його відсутність нікого не лякає.

Раніше шлюб міг бути питанням виживання. Тепер – це вибір. І якщо хтось думає, що відсутність пропозиції одружитися когось налякає, то ця людина явно застрягла в минулому столітті.

Висновок: де ж справжнє рівноправ’я?

Справжня рівність – це не коли жінка змушена робити все сама. І не коли чоловік демонстративно відмовляється подати пальто, щоб щось довести. Це коли обидва партнери мають рівні можливості, але при цьому готові вкладатися у відносини, підтримувати одне одного і бути рівними не тільки у правах, а й в обов’язках.

Маніпуляції в дусі «Хотіли рівності – отримуйте!» – це просто спроба відвести увагу від реальної проблеми і нав’язати зручний міф. Але якщо подивитися уважніше, хто в цій ситуації справді опинився в програші, стане очевидно: та сама незалежна жінка зовсім не виглядає жертвою.