Ти можеш виглядати зібраною, впевненою, успішною. Але всередині — шепіт. Тихий голос, який каже: «Ти недостатньо…». Він заважає говорити вголос, робити крок, бути собою. Він є майже в кожної з нас. І він називається невпевненість.
Ти можеш виглядати зібраною, впевненою, успішною. Але всередині — шепіт. Тихий голос, який каже: «Ти недостатньо…». Він заважає говорити вголос, робити крок, бути собою. Він є майже в кожної з нас. І він називається невпевненість.
Увага: ми не будемо його сварити. Замість цього — розберемося, як з ним жити по-жіночому: м’яко, чесно і з любов’ю до себе.
Вічне відчуття, що ти десь «не дотягуєш». Що робити? Перестати чекати, поки хтось скаже: «тепер ти достойна впевненості». Ти достойна прямо зараз. Записуй кожен вечір хоча б одну річ, яка в тебе вийшла. Маленькі перемоги ростять велике «я можу».
Коли страшно, задай собі два питання: «Що найстрашніше може статися?» і «Що я зроблю, якщо це станеться?» Відповіді заспокоюють. І нагадуй собі: ти вже не раз справлялася.
Ти боїшся бути незручною? Пам’ятай: бути собою — це не бунт, а зрілість. Почни з простого «мені не подобається» або «мені потрібно подумати». Це — впевненість у дії.
Якщо будь-яке слово ранить, нагадай собі: емоції інших — це не ти. Вчися перепитувати, уточнювати, не домислювати. Це допомагає повернути центр ваги.
Ти кажеш «так», коли всередині кричить «ні»? Почни з м’яких формулювань: «я подумаю», «я не впевнена», «давай обговоримо пізніше». І поміть, як після чесного «ні» дихається легше. Це і є свобода.
Тобі здається, що ти — «фон», а не персонаж? Але цікавість — не у фактах, а у живості, увазі, щирості. Почни помічати, що тебе надихає. Пиши про це. Говори. Ділись. І перестань грати чиюсь роль — твоя власна вже досить яскрава.
Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на сайті. Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтеся з їх використанням.