Чому деякі пари живуть разом усе життя, а інші за кілька років розходяться?
Чому деякі пари живуть разом усе життя, а інші за кілька років розходяться? Вчені мають різні погляди на це питання. Більше того, не завжди можливість розійтися, знайшовши щастя у новому шлюбі – це погано. Дві щасливі сім'ї краще, ніж одна нещасна. Однак ідеалом для багатьох досі є стосунки, що зберігаються все життя. То що потрібно для таких відносин?
Журнал Psychologytoday склав список вимог, від виконання яких залежить, скільки триватимуть стосунки. На перше місце вони поставили безкорисливу турботу про інтереси партнера. Можливо, це звучить трохи дивно – передбачається, що у сім'ях дбають про інтереси одне одного за умовчанням. Однак насправді це не завжди так.
Наприклад, навіть у моєму блозі багато чоловіків серйозно пишуть про те, що дружина не повинна отримувати більше чоловіка або нарівні з ним. Інакше сім'я розвалиться, а «два ведмеді в одному барлозі не вживуться». При цьому я, скажу вам чесно, не стала б жити в одному барлозі навіть із одним ведмедем. Поводитися треба по-людськи, а не по-ведмежому. Тоді й уживатися не доведеться, а можна буде разом насолоджуватись новими матеріальними можливостями.
Гучно кричати, граючи в якісь умовні танки ночами - це точно не про турботу про інтереси партнера. Приходити додому п'яним – також. До речі, найцікавіше.
У цій темі багато хто намагається розсудити так: чия квартира, той і вирішує, кричати чи ні. Мовляв, якщо квартира належить чоловікові, дружина нехай не подає голосу, терпить нічні забіги та заїзди з кланом. А якщо квартира дружини, то тут можна і послухатись.
Насправді тут діє інше правило. Люблячі люди, готові бути разом все життя, зберігають спокій, сон, здоров'я та фінансове благополуччя партнера. І це взаємно. А не залежно від того, хто скільки грошей приніс додому. Роль здобувача не дозволяє дивувати і вередувати як завгодно!
На жаль, більше половини шлюбів, що розвалилися на моїх очах, розвалилися саме через це. Жінка не відчувала, що її інтереси дбають, втомлювалася тягнути все собі. Або втомилася обслуговувати добиваку, який вирішив, що йому все дозволено.
«Баб може бути скільки завгодно, а мати одна», «Не ти – така наступна», «Чоловіки полігамні, у них природа така», «Якщо щось не подобається – двері вони там…». Усе це погана основа на формування стійких відносин.
Якщо спочатку ми припускаємо, що партнера можна будь-якої миті замінити, нічого хорошого не вийде. Якщо починаємо йому змінювати, порушуючи винятковість – також. Інша річ, що в деяких секс стоїть ніби особняком від кохання, і вони можуть змінювати, не залучаючись емоційно…
Втім, це скоріше винятки з правил. Залишимо цих людей наодинці з їхнім венерологом, і підемо собі далі. А звичайним людям варто свою любовну винятковість поберегти – інакше самі потім страждатимуть, метатимуться і мучитися, розриваючись між двома вогнями.
Близькість із людиною, взаємну зацікавленість треба підтримувати. В ідеалі чоловік – це перша людина, з якою ти поділишся сумами та радощами, перемогами та поразками, та й просто своїм настроєм.
Проблеми починаються тоді, коли ці проблеми чоловікові/дружині зовсім не цікаві. Є такий відомий американський психотерапевт Джон Готтман. Він умів прогнозувати, чи шлюб розпадеться в найближчі 6 років, з ймовірністю в 94%. Причому робив він це на підставі досить простого тесту.
Він спостерігав за парами, і просто наголошував, як поводиться один, коли інший намагається поділитися з ним якимись відкриттями чи емоціями.
Наприклад, за вікном пролітає гарний незвичайний птах. Дружина звертається до чоловіка: мовляв, дивись, яка пташка летить. Якщо чоловік обернувся, залучився до обговорення – все гаразд. Якщо навіть голови не підняв – чекай на розлучення. Дослідник майже ніколи не промахувався. Думаю, що винятки із правил становили ті пари, які хотіли розлучитися, але не могли.
Тим часом у нашому онлайн-просторі вчать протилежному. Однією з головних вад вважається жіноча балаканина, яку доводиться переносити. А головне правило суворих пацанів звучить так: послухай жінку і зроби навпаки. Ну і про що ще тут говорити?
Із цим теж у багатьох проблеми, і не лише у жінок, хоч так і заведено вважати. Чоловіки також іноді сподіваються зліпити ідеальну партнерку «з того, що було». Схуднути пампушка, розгодувати худорлявість, посадити на ланцюг клубну красуню і розкріпачити домосідку…
Про дам, які даремно чекають від звичайних хлопців того, що вони доростуть до генералів, я взагалі мовчу. Якщо з партнером, таким він є зараз, нічого не вийде, а щось може вийде тільки після капітального ремонту та глибокої ситуації, то й намагатися не варто.
Ми використовуємо файли cookie для покращення вашого досвіду на сайті. Продовжуючи перегляд, ви погоджуєтеся з їх використанням.